Кафедра історії музики Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Вектори наукової діяльності.
15-34
Розділ 2.
ХАРКІВСЬКА МУЗИЧНО-ІСТОРИЧНА ШКОЛА
У ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ
Черкашина-Губаренко М. Р.
Випускники-музикознавці Харківського
національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського у стінах
Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.
34-56
Копоть І. Є.
Музей Бориса Лятошинського. Музикознавець у провінції:
діяльність по закінченні консерваторії.
56-67
Плужніков В. М.
З історії становлення харківської школи оркестрового диригування.
67-79
Савченко Г. С.
Гармонія і міра: оркестровий стиль В. Т. Борисова (на
прикладі Першої й Другої симфоній).
80-92
Грицун Ю. М.
Пізні натхнення Майстра: «Лірична музика» для камерного оркестру та віолончелі соло (за прочитанням К. Паустовського) та
«Sonatina piccolo» для струнного оркестру Ігоря Ковача.
92-106
Довжинець І. Г.
Хорові колективи ім. М. Леонтовича на Сумщині в контексті художніх настанов радянської доби.
107-128
Розділ 3.
МУЗИКА У ГОРИЗОНТАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Тишко С. В.
Про те, як композитори-романтики відкривали Схід: один
кавказький епізод з біографії М. І. Глинки.
129-159
Лащенко С. К.
Ф. В. Булгарін та «Життя за царя» М. І. Глинки: особиста думка та загальне упередження.
159-173
Жданько А. М.
Космізм М. А. Римського-Корсакова в контексті античної аури російської культури XIX століття.
174-196
Підпорінова К. В.
«Зимовий вечір» О. С. Пушкіна у композиторських
рефлексіях.
196-213
Михайлова О. В.
Лірика П. Елюара у вокальній мініатюрі Ф. Пуленка
(на прикладі вокального циклу «Той день, та ніч»).
213-228
Коваленко Ю. Б.
Жанрові особливості кінонарису у контексті музичної
виразності.
228-238
Розділ 4.
МУЗИЧНИЙ ТЕАТР: ГРАНІ ОСМИСЛЕННЯ
Анфілова С. Г.
«Орфей» Луїджі Россі в оперній антології першої половини
XVII століття.
239-257
Сердюк О. В.
«Дідона і Еней» Г. Перселла в інсценуваннях «хореографічного
театру».
257-268
Іванова І. Л.
Інтонаційно-тематичний процес у «Геновеві» Роберта Шумана.
269-287
Мовчан В. О.
Драматургічні особливості опери Ж. Массне «Сафо».
287-300
Мізітова А. А.
«Турандот» Ф. Бузоні – Дж. Пуччіні: два прочитання казки К. Гоцці.
300-318
Кузьміна О. А.
Соціокультурні передумови формування дитячої опери.
318-333
Касьяненко М. А.
Експериментальний оперний майданчик в Україні:
з історії нереалізованого проекту.
333-343
Розділ 5.
ДІАЛОГ КОМПОЗИТОРА ТА ВИКОНАВЦЯ:
СУЧАСНІ ВИМІРИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вєркіна Т. Б.
Проблеми інтерпретації сучасної фортепіанної музики (на
прикладі П’ятої і Сьомої сонат В. Бібіка).
344-353
Волик О. О.
Семантичні модуси піаністичних формул у жанровому полі
Прелюдій op. 28 Ф. Шопена.
354-365
Пупіна О. О.
Композиційно-драматургічні та піаністичні засоби в образній палітрі Другої балади Ф. Ліста.
365-378
Бурель О. В.
Про французькі скрипкові концерти останньої третини
XIX сторіччя.
378-398
Кучеренко С. І.
Специфіка формування української скрипкової школи та
її вплив на творчість Р. Глієра (на прикладі «Семи художньо-інструктивних
п’єс» op. 54 для скрипки та фортепіано).
399-412
Метлушко В. О.
Традиція і новаторство в п’єсах для кларнета solo композиторів ХХ століття.
412-426
Седюк І. О.
В. Лютославський – Н. Паганіні: діалог в ігровому просторі
музичної культури.
426-440
Шадько М. О.
П’єси-символи у драматургії «Макрокосмосу» Дж. Крама.